Нещодавно читач ОГО Андрій розповів, що у Дубенському районі два дні, за його словами, творилася екологічна катастрофа, на Івана Купала (чи то пак на свято Різдва Івана Хрестителя) — палили шини під час святкування і дихати не було чим.
Це дуже традиційно для нашого суспільства — ми і язичники, які святкують (при чому так завзято, що іншим і не дихнути) Івана Купала і християни, які шанують Івана Хрестителя. Рвемося в Європу і радісно палимо шини, мріємо про цивілізоване майбутнє і ностальгуємо за минулим з ковбасою по 2.20.
Ми зависли у стані невизначеності: між війною і миром, між дикістю і цивілізацією, між Європою і Азією, між своїми та чужими, між злодіями і героями.
Наше життя “між”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Нотатки про буденний апокаліпсис: без права на помилку
Нотатки про буденний апокаліпсис: мені можна!
Нотатки про буденний апокаліпсис: чарівник не прийшов
Нотатки про буденний апокаліпсис: очі героїв
Підписуйтесь на новини “ОГО” у соцмережі та у Telegram
