Освячення плодів, овочів, трав, квітів чи побутових речей у храмах має особливий сенс. Це не надання предметам магічної сили чи перетворення їх на талісмани. Благословення, яке священик закликає молитвою, стосується насамперед людини, яка виростила ці плоди з Божої милості й принесла їх до церкви. Тому окроплення святою водою речей символізує прихід Божої благодаті в життя людини, її думки та вчинки.
Як використовувати освячені речі
Найкраще застосовувати їх на добро:
- фрукти та овочі — поділитися з близькими, пригостити сусідів чи допомогти потребуючим;
- освячену воду — вживати з молитвою для духовної та фізичної користі. Особливо це стосується агіасми (води Богоявлення), яка може довго зберігатися і має особливу благодать. Водночас зцілює не вода сама по собі, а Господь — за вірою людини;
- букетики зілля та квітів (традиційні «Спасові»): зберігати вдома, біля ікон, використовувати для заварювання чаю, купелей чи лікувальних настоїв. Якщо вони стали непотрібними — утилізувати з повагою.
Що робити, якщо освячені речі зіпсувалися
Церква радить поводитися з ними шанобливо:
- залишки можна спалити або закопати в чистому місці (біля дерева, на городі, край поля);
- освячену воду — вилити у вазон чи квітник;
- зламані натільні хрестики, пошкоджені ікони, залишки свічок чи релігійні книги — передати до храму, де священнослужителі знають, як правильно їх зберегти або утилізувати.
Не варто накопичувати у своїй оселі речі, які вже втратили свою користь чи зіпсувалися. Благоговійне ставлення до освяченого не означає забобонів. Усе матеріальне має свій термін існування. Тож треба дякувати Богові за дари та користуватися ними з розумом.
