До лав Збройних Сил України рівнянин Василь долучився влітку 2024 року. Його шлях у військо розпочався завдяки пораді товариша та успішному рекрутингу. Сьогодні він — ключова ланка у системі комунікації 104-ї бригади тероборони «Горинь».
Як дитяча казка стала бойовим позивним
Про своє псевдо Василь згадує з особливою теплотою. Історія його позивного тягнеться ще з початкової школи: «позивний Колобок причепився до мене ще з дитинства. У другому класі ми ставили сценку казки «Колобок» і ходили по садочках. Я грав головного героя, який від усіх утік — от з того часу мене так і називають».
Професія на службі громаді та війську
Василь має вищу освіту, яку здобув у Рівненському МЕГУ. За фахом він — вчитель інформатики, спеціаліст з інформаційних технологій та комп’ютерних мереж. Саме ці знання визначили його майбутню роль у бригаді.
Сьогодні боєць займається саме тим, чого його навчали в університеті: «я зв’язався з рекрутингом і підписав контракт. За освітою вирішили, що буду зв’язківцем. Тепер я адмініструю наші мережі, забезпечую безперебійну роботу обладнання та слідкую, щоб був зв’язок з усіма підрозділами».
За словами Василя, служба в «Горині» — це робота у злагодженому механізмі. Він зазначає, що: «це дружній і організований колектив. У критичних ситуаціях кожен знає, що робити, аби бригада постійно залишалася на зв’язку».
Головна мотивація та плани на «після війни»
Найбільшою силою для воїна є його родина. Вдома на Василя з нетерпінням чекають дружина, діти Аня та Тімошка, мама, а також чотирилапі улюбленці — кішка Скітті та собака Бетті. Саме вони дають натхнення рухатися вперед.
Василь чітко окреслює плани на майбутнє: «найперше — повернутися до сім’ї. А далі — використати досвід, здобутий у війську, і реалізувати себе в ІТ. Це системне адміністрування, програмування маршрутизаторів та налаштування фаєрволів. Знання, які рятують зв’язок сьогодні, будуть будувати наше завтра».
Читайте також: Як Вараські гвардійці майже пів року вдвох утримували позицію під Покровськом
