Тег: життєві історії
22.10.2013, 19:58
22 жовтня рівняни вшановують загиблих у всіх війнах
22 жовтня — Свято Білих Журавлів.
20.10.2013, 16:15
Рівненчанин знає, як змінити долю та викликати кохання
Майстер біоенергоінформаційного впливу, 50-річний парапсихолог із с.Любиковичі Сарненського району Іван Артюшок уже давно дивує своїми надзвичайними здібностями та значним багажем знань у галузі народної медицини. Пана Артюшка знають не лише в області, а й в Україні та навіть за її межами.
19.10.2013, 15:53
Жінка живе на хуторі з дев’ятьма чоловіками
Усі десять мешканців хутора любили прокидатися на світанку. Десять мешканців у декількох будинках біля підніжжя високої гори — ось і усе населення. Наймолодшому — сімдесят чотири, найстаршому — дев’яносто дев’ять.
14.10.2013, 21:22
Влаштуємо “Парад рівненських близнюків”?
З вами траплялися ситуації, коли добре знайома вам людина запевняла, що вперше вас бачить? Або бачили поряд того, хто зараз мав би бути в зовсім іншому місці? А потім вас же і переконували: що там і зроду не було?
18.09.2013, 17:51
Із сонцем у серці
Ніна не знала, скільки разів за життя зустрічала схід сонця. Певно, якби полічити ті солодкі миті, то вийшло б якесь неймовірне число, не притаманне жодній діловій людині. Ніна з дитинства жила в селі, тому звикла прокидатися на світанку.
30.08.2013, 17:17
Кохання в її серці не згасне, не повинно згаснути
В літню пору, коли повітря п’янило настояним на травах повітрям, соловейки своїм співом звеселяли серце, а сонце дарувало тепло в село завітав хлопець. Певно йшов від вокзалу пішки, бо мав стомлений вигляд. А звідти немалий відрізок дороги.
10.08.2013, 14:58
Не судилося...
Усе закінчилося на яскравому зламі почуттів. Ні, це не було кохання. Скоріше – спалах сонячного світла у двох долях.
21.07.2013, 15:38
Їм нема чого ділити...
Ольга прокинулася, та вставати не хотілося. Любила поніжитися в ліжку. Та день був буденний, тож швиденько встала і пішла оглядати господарство. Набрала з криниці води. Любила воду прохолодну. Почала готувати сніданок. Василь ще спав. Вона його не будить, не просить допомогти. Звикла робити все сама.
14.07.2013, 15:55
Що йде дорогою квітів...
Таке щупле й невинно-пернате створіння, валялося собі мовчки край дороги. Хіба серце не защемить? Бути на дружній нозі з природою, значить бути тим, хто ти є достовірно. Напевно, тут не обійшлося без гуманізму у всеосяжному розумінні.
14.06.2013, 16:44
На Куяльницькому лимані
По розпеченному сонцем соляному дзеркалу, не дотримуючись правил руху, але йдучи виключно за душевною надією, спостерігався рух людських сподівань - це були бабусі з попкорновими пакетиками в руках, бобилі з фарбованими блондинками та брюнетками, шанувальники-піжони, яким за «девяносто»...
Сторінка 2 з 4, показано 10 записів з 31 (з 11 по 20)