История об эгоистичном, горячем молодом человеке и его богатом, глубоко религиозном отце. Мама этого молодого человека умерла во времена, когда он был еще подростком. Боясь испортить своего единственного ребёнка, его отец был часто несправедливо суров к своему темпераментному сыну.

До Бога прийшов чоловік і пожалівся на свою самотність. Бог задумався: "З чого зробити жінку, якщо весь матеріал пішов на чоловіка?"

Громадськість Рівненщини у п'ятницю, 19 жовтня, відзначає 520-річчя з часу заснування Дубенського замку.

Документальний фільм "Срібна земля" - це унікальна кінохроніка подій 1919-1939 років у Карпатській Україні. Він розповідає про події у краї, на який хто тільки не зазіхав, але який, завдяки мужній боротьбі карпатських українців, усе ж залишився українським. Днями його презентували рівненським глядачам.

Сьогодні, на жаль, від колишньої величі Дубенського замку залишилось не так багато. Така розплата за розгульне життя його власників. Втім, вміння опиратися труднощам і нині допомагає твердині.

Основна виставкова частина розташувалася у палаці Острозьких. Перед східцями — невеликий шмат стародавньої бруківки, якою була вимощена вся замкова територія. Решту нині вкрив асфальт.

Дубенський замок, який розташувався на березі річки Ікви, звів князь Костянтин Острозький у 1492 році.

"Є безліч цікавих сюжетів у нашій історії, а тим часом в Україні героями масової культури є чекісти і кадебісти", — зауважив історик, дослідник національно-визвольного руху Володимир В’ятрович під час презентації у Рівному своєї книги "Історія з грифом "секретно".

Півтисячі років тому воно вже існувало: розкинулося на пагорбах ближнього рівненського південно-західного передмістя. Першу згадку про «Тинноє» історики знайшли в акті, датованому 1468 роком. Село – володіння князів Збаразьких – перейшло тоді до князя Семена Солтана. А 1603 року «имение Тынное» дісталося в числі маєтностей Рівненського ключа Олександрові Острозькому.

Зовсім не обов’язково бути автором якихось культурологічних досліджень, аби пов’язати назву поселення з млинами. Колись на Ікві, притоці Стиру, їх було чимало.