Ми у Facebook

Петро Велесик "Гута"

Для кого Гута може і спокута,
Для мене ж - найчарівніше село.
Ношу тебе у серці, рідна Гута
Мов оберегу запашне зело.

Моє село легендами кохалось,
Жива вода прогнала всяке зло.
Колись було, було та відспівалось
І висохло гутянське джерело.

Що джерело? Сади - до неба руки:
Замулилася не одна душа.
...Лише ночами чути дивні звуки -
То грає скрипка дядька Тимоша*.

Біографія Петра Велесика
Переглядів: 25647
РДБК

Відпочинок у Карпатах


Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net

Допомога ЗСУ