Населення району складає 99,14 тис. осіб, з них 53,0 тис. у працездатному віці (52,9 %).
Питома вага сільського населення – 60 %, міського – 40 %.
Район має вигідне географічне положення і розвинену інфраструктуру.
Найбільші залізничні станції: Сарни та Клесів. На станції Сарни розміщені відділення Рівненської митниці та енергетичної митниці України.
Найбільші річки в Сарненському районі: Случ та Горинь.
Ліси займають більшу частину території району, які обслуговують 3 лісгоспи та заповідник. У регіоні розвідані значні запаси гранітів, бурштину, торфу, мінеральних вод. Із 20 розвіданих родовищ експлуатується – 15.
Місто Сарни – районний центр Сарненського району. Розташоване на перехресті автомагістралей Київ–Варшава та Рівне–Мінськ, а також залізничних магістралей Київ–Ковель–Яготин і Рівне–Ленінець. Населення 28 144 мешканців (перепис 2001).
До послуг 28-тисячної територіальної громади – 6 лікарень, 7 дитячих садків, 4 будинки культури, 88 магазинів, 42 підприємства громадського харчування, 15 побутових підприємств, 2 ринки.
Історія
Перші відомості про Сарни датуються 1648 роком. Статус міста з 1939 року.
У 1885 році на перехресті залізниць Рівне–Лунинець і Ковель–Коростень був закладений полустанок, невеличке дерев'яне приміщення. Так і з'явилась на карті поліської залізниці маленька станція “Сарни”. Для працівників станції почали будувати житло, помітно почала зростати і чисельність населення. Подальший розвиток міста тісно був пов'язаний із залізницею.
До 1920 року Сарни – селище Рівненського повіту Волинської губернії.
У 1942 році німецькі фашисти вбили біля 14 000 євреїв Сарн і округи.
Місто Сарни почало інтенсивно розвиватись після Великої Вітчизняної війни, поступово набирало промислового характеру.
Усьому світові стала відома військова база “Сарни” у зв'язку з ліквідацією ракет середньої дальності згідно з договором між колишнім СРСР та США. У Сарнах була знищена остання пускова установка згаданого класу ракет.
3 квітня 1999 року Сарни стали центром Сарненської і Поліської єпархії УПЦ.
Економіка
Провідне місце в економіці району займають промислове і сільське господарство.
В районі діє 12 промислових підприємств.
Основні галузі промисловості: харчова та переробна, будівельних матеріалів, деревообробна, машинобудівна та металообробна, торфодобувна.
Основна продукція промисловості: продовольчі товари від переробки м’ясної та плодоовочевої сільгоспсировини, хлібобулочні та кондитерські вироби, борошно, пиломатеріали, меблеві щити, столярні вироби, меблева фурнітура, бетонні та залізобетонні будівельні конструкції і вироби, нерудні будівельні матеріали, вироби з плавленого базальту, мостові технологічні металоконструкції, обладнання для щебзаводів, сільськогосподарське обладнання, блочні установки для очистки води та стічних вод, ливарні вироби з чавуну та алюмінію тощо.
Основу сільськогосподарського виробництва становлять 42 приватних підприємства, кооперативи та фермерські господарства.
Загальна площа сільгоспугідь складає 64,5 тис. га., в тому числі ріллі – 37,4тис.га.
Сільське господарство спеціалізується на продукції тваринництва, кормовиробництва, вирощувані картоплі, овочів, льону.
Будівельний комплекс складають 14 будівельно-монтажних і шляхобудівельних організацій і їх структурних підрозділів.
У районі функціонує науково-дослідна станція УААН з обласним радіоекологічним центром, вище професійне училище, педколедж.
Поступово розвивається малий бізнес. В районі діє понад 200 малих підприємства, які охоплюють всі сфери регіонального виробництва, торгівлі та побуту.
Сьогодні в Сарнах працює 17 промислових підприємств, на яких трудиться майже 3 тисячі чоловік, 12 будівельних, 5 транспортних організацій.
Вигідне географічне розташування, сприятливі умови для розвитку промислового виробництва. природні багатства (ліс, торф, граніт, вапняки та ін.), наявність залізничної станції, автомагістралей обласного та республіканського значення висунули місто в число привабливих ділових партнерів у державі та за кордоном.
