Іван Сидорчик "Село Красносілля Володимирецького району. Біля хати Михайла Дубова"

В поетовій хаті вмістили ветеринарію;
Не вірші тут пишуться нині —
лікують собак...

І серце дівоче уже від краси не зомліє,
Бо на цьому світі щось робиться
й справді не так.

Бо рветься коріння родів.
А скоріше — корчують.
Із душ виринають по слову, по звуку -
пісні...

I вже не хати —
цілі села поліські пустують,
Й лелекам немає куди повертать
навесні...

В чорнобильськім попелі гин остання
малеча,
І дітися ніде від вічного юрмища бід
І знов поліщук закидає торбину на плечі,
Й, як тисячу літ, вирушає за щастям
світ...

Біографія Івана Сидорчика