- Туризм Рівненщини
- Зелений туризм
- Березнівський район
- Володимирецький район
- Гощанський район
- Демидівський район
- Дубенський район
- Дубровицький район
- Зарічненський район
- Здолбунівський район
- Корецький район
- Костопільський район
- Млинівський район
- Острозький район
- Радивилівський район
- Рівненський район
- Рокитнівський район
- Сарненський район
- Духовні скарби Рівненщини
- Туристичні маршрути Рівненщини
- Перлина Волині та Батьківщина Уласа Самчука
- Гурбенська битва
- Березнівський дендропарк
- Тараканівський форт
- Дубно - одне з найдревніших міст Волині
- Волинські афіни
- Межиричі острозькі
- Стародавній та могутній Корець
- Гощанське погориння
- Пересопницьке Євангеліє
- Млинів
- Дубровиця
- Вузькоколійка
- Він же Губків, Хрупков, Губибор, Губник, Губка та "Соколині гори"
- "Мальовнича Здолбунівщина"
- Повстанська криївка. Костопіль
- Ботанічний заказник "Вишнева гора"
- Замок в с. Тайкури
- Замки Рівненщини
- 7 чудес Рівненщини
- Вузькоколійна залізниця “Антонівка-Зарічне” (Володимирецький-Зарічненський райони)
- Тараканівський форт (Дубенський район)
- Історико-культурний комплекс м.Острог
- Заповідник “Поле Берестецької битви” (с.Пляшева Радивилівського району)
- Свято-Троїцький жіночий монастир (м.Корець)
- Замок князів Любомирських (м.Дубно)
- Свято-Троїцький чоловічий монастир (с.Межиріч Острозького району)
- Туристичні “перлини” Рівненщини
- Надслучанська Швейцарія
- Санаторій “Червона калина”
- Національний університет “Острозька академія”
- Національний історико-меморіальний музей-заповідник «Поле Берестецької битви»
- Джерело Св. Миколая (Здолбунівський р-н)
- Свято-Миколаївський Городоцький жіночий монастир
- Музей бурштину у Рівному
- Вузькоколійна залізниця “Антонівка-Зарічне”
- Місто Корець
- Базальтові стовпи (Костопільський район)
- Свято-Троїцький Межирицький чоловічий монастир
- Місто Острог
- Дубенський замок
- Тараканівський форт
- Веломаршрути Рівненщиною
- Унікальні та цілющі джерела Рівненщини
- Зелений туризм
- Рівненщина історична
- Вікторина “Рівненщина у датах”
- Рівненська область
- Березнівський район
- Володимирецький район
- Гощанський район
- Демидівський район
- Дубенський район
- Дубровицький район
- Зарічненський район
- Здолбунівський район
- Корецький район
- Костопільський район
- Млинівський район
- Острозький район
- Радивилівський район
- Рівненський район
- Рокитнівський район
- Сарненський район
- Люди Рівненщини
- Довідка Рівненщини
- Органи державної влади
- Медичні заклади
- Березнівський район
- Сарненський район
- Рівненський район
- Здолбунівський район
- Дубенський район
- Млинівський район
- Володимирецький район
- Рокитнівський район
- Дубровицький район
- Костопільський район
- Корецький район
- Острозький район
- Радивилівський район
- Гощанський район
- Зарічненський район
- Демидівський район
- Корисні посилання
- Районні державні адміністрації
- Поштові індекси в Рівненській області
- Березнівський район
- Володимирецький район
- Гощанський район
- Демидівський район
- Дубнівський район
- Дубровицький район
- Зарічненський район
- Здолбунівський район
- Корецький район
- Костопільський район
- Млинівський район
- Острозький район
- Радивилівський район
- Рівненський район
- Рокитнівський район
- Сарненський район
- Телефони відділень поштового зв'язку
- Березніський район
- Володимирецький район
- Гощанський район
- Демидівський район
- Дубенський район
- Дубровицький район
- Зарічненський район
- Здолбунівський район
- Корецький район
- Костопільський район
- Млинівський район
- Острозький район
- Радивилівський район
- Рівненський район
- Рокитнівський район
- Сарненський район
- Карти Рівненщини
- Фотографії Рівненщини
- Культура Рівненщини
- Літератори Рівненщини
- Вірші про Рівненщину
- Степан Бабій "Берестецький здвиг"
- Степан Бабій "Третя річниця незалежності в Дермані"
- Степан Бабій "Ніч на козацьких могилах"
- Степан Бабій "Гурби"
- Вірш Степана Бабія
- Іван Сидорчик "Горинь-ріка"
- Вірш Івана Сидорчика
- Іван Сидорчик "Село Красносілля Володимирецького району. Біля хати Михайла Дубова"
- Іван Сидорчик "Пляшева"
- Василь Басараба "Горинь"
- Василь Басараба "Столичні села"
- Василь Басараба "Біла Криниця"
- Василь Басараба "Волинська твердиня"
- Василь Басараба "Дерево родоводу"
- Вірш Миколи Тимчака
- Микола Тимчак "Козацький редут між селами Плоска і Семидуби на Волині"
- Петро Велесик "Дівочий брід"
- Петро Велесик "Дубенська фортеця"
- Петро Велесик "Азалія"
- Петро Велесик "Недобудований собор у Костополі"
- Петро Велесик "Гута"
- Вірш Вікторії Дикобраз "Теплообмін"
- Вірш Вікторії Дикобраз "Пересадка Здо"
- Про проект
- Рівненщина унікальна [ФОТО]
- Відео про Рівненщину
- Відкрий Рівненщину!
- Сім чудес Володимиреччини
- Сім чудес Березнівщини
- Сім чудес Костопільщини
- Сім чудес Демидівщини
- Сім чудес Радивилівщини
- Сім чудес Острожчини
- Сім чудес Рокитнівщини
- Сім чудес Гощанщини
- Сім чудес Дубенщини
- Сім чудес Рівненського району
- Сім чудес Здолбунівщини
- Сім чудес Кореччини
- Сім чудес Сарненщини
- Сім чудес Зарічненщини
- Сім чудес Дубровиччини
-
Рівненщина від А до Я
-
Відкрий Рівненщину!
-
Сім чудес Острожчини
Сім чудес Острожчини
1. Замок князів Острозьких
Найважливішою архітектурною домінантою міста Острога є замок князів Острозьких — справжня перлина давньоруського фортифікаційного мистецтва. Саме звідси, із замку, де виявлено залишки давньоруського городища, почав свій розвиток Острог.
Споруджений на місці давньоруського городища XI–XII ст., замок складався з кам’яних та дерев’яних укріплень, був оточений ровом. У даний час до комплексу споруд на Замковій горі входять: Вежа мурована, Нова (Кругла) вежа, Богоявленська соборна церква та Надбрамна дзвіниця. Майже три віки (із середини XIV ст.) це місце було резиденцією і "домоначальним градом" князівського роду Острозьких, що дав Україні видатних полководців, меценатів, будівничих, покровителів православної церкви, "некоронованих" володарів Русі.
2. “Острозька академія”
Острозька школа (академія) — перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа. У 1576 році князь Острозький Костянтин-Василь засновує слов'яно-греко-латинську академію в Острозі. Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька.
В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослов'я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську.
Першим ректором школи був письменник Г.Смотрицький, викладачами — видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені.
Указом Президента України від 12 квітня 1994 року розпочалося відродження Острозької академії, а Указом від 30 жовтня 2000 року університету "Острозька академія" було надано статус національного.
3. Свято-Троїцький чоловічий монастир-фортеця
Історія Свято-Троїцького, що у Межирічі, оборонного чоловічого монастиря оповита легендами. За переказами Межиріцьку фортецю з'єднував підземний хід з оборонними укріпленнями та замком Острога.
Чернече життя у Свято-Троїцькому чоловічому монастирі було відновлене лише у 1991 році. Свого часу при православній обителі діяло Духовно-пасторське училище. Нині тут мешкають лише два десятки монахів. Як і колись, сьогодні монастирський двір обкреслений кам'яними стінами з вежами. Із п'яти веж чотири кутові з бійницями і п'ята надбрамна. У XVІІІ столітті її перебудували на дзвіницю. Від воріт дзвіниці до головного входу в Троїцький храм веде кам'яна відкрита галерея. Свято-Троїцький Межиріцький монастир вважається одним із наймальовничіших оборонних монастирів України.
4. Вулична піч
Поза межами монастиря є ще дещо цікаве. Наприклад, велетенська піч, яка стояла поруч палацу Януша Острозького і слугувала для обігріву вартових. Палац не зберігся, а піч стоїть ціла.
Велетенська піч просто неба для мешканців оборонного монастиря слугувала і кузнею. А ще у ній варили смолу, яку виливали на голови нападникам. Так ченці обороняли свою святиню. Ренесансний комин, ще так називають монастирську піч, і донині зберігся майже у такому вигляді, як його будували. Не вистачає лише здоровенного чана.
Також неподалік монастирських стін збереглися Заславські ворота, які вели до Заславля (сучасний Ізяслав Хмельницької області).
5. Новомалинський замок
Замок зведений наприкінці XІV — початку XV століть на пагорбі над рікою Збитенка. Оточений був ровом, наповненим водою. У плані був регулярним, мав п’ять наріжних п’ятигранних башт, з’єднаних мурами, в’їзну браму з північно-східного боку й міст через рів. Збереглося на наш час небагато, від колишнього величного замку лишилися західна п’ятигранна двоярусна башта, напівзруйнована південна башта, невелика дільниця оборонного муру з бійницями між ними, каплиця, перероблена у ХІХ столітті з північної вежі замку, руїни колишнього палацу. Палац розташований уздовж південно-східного фронту замку. Його зовнішня стіна була оборонною, з’єднувалася з замковими мурами. Замок прямокутний у плані, двоповерховий. Всі перекриття на сьогодні зруйновані, лише у трьох камерах першого поверху збереглися хрестові склепіння. Товсті мури прорізані прямокутними вікнами.
Прогулюючись територією колишнього замку, будьте обережні — дуже багато проваль, які замасковані високими травами.
6. Урочище “Пекло”
У селі Батьківці на межі із Здолбунівським районом зорить на висоті Урочище Пекло. Гориста місцевість урочища, під якою знаходяться 10 печер з лабіринтами різної довжини, між якими тече джерельно-чиста вода, не залишить подорожуючих без уваги. Також тут можна насолодитися ароматом рідкісних видів рослин та коркового дерева.
7. Рідкісні дуби
Славиться Острожчина й своїми дубами. Ростуть вони, наприклад, в урочищі "Теремне". Це комплексна пам'ятка природи, яка займає площу 49 га. На невисоких горбах шумлять старі сосни висотою до 50 м, у діаметрі 85 см. Другий ярус лісу — листяні породи: граб, дуб. Трав'янистий покрив у лісі розріджений: вовче лико, лілія лісова, кадило мелісолисте, місцями стелиться плюш. А в урочищі "Острожчин" охороняються старі дуби віком понад 250 років на 54 гектарах, є лісонасіннєва ділянка.
Переглядів: 19031